Про некатолицьких священиків, які видають себе за католицьких


Дорогі брати і сестри, пройшло вже більше як двадцять років з того благословенного моменту, коли наша Церква-Мати вийшла із крипти-підпілля, де її намагалась поховати атеїстична влада. Народ отримав можливість вільно приходити до храмів, свобідно молитись, здобувати Боже благословення через Святі Тайни. Сьогодні з великою радістю та миром кожна родина може лучитись у спільній молитві із своєю Церквою, кожна зболіла душа може прийти із покаянням та отримати прощення у святій тайні сповіді, прийняти благодать Євхаристійного Христа. Парафіяльне життя оживилось, в багатьох церквах активно діють катехитичні школи для дітей та курси для дорослих, ведуться передшлюбні науки, прицерковні молитовні спільноти запрошують до активного молитовного життя. Церква докладає зусиль, щоб її вірні зростали у вірі через спільну молитву та пізнання Божих правд.
Ми є Церквою, таїнственним Тілом Христовим, ми відкуплені дорогоцінною Кров’ю Господа Ісуса, ми єднаємося довкола Євахаристійної Жертви під проводом нашого єпископа та священиків. У видимий спосіб можемо усвідомитити себе як Церкву, видиму католицьку спільноту. Останнім часом, однак, у нашу спільність увійшли невідомі особи, які видають себе за католицьких священиків, однак такими насправді не є. До них належать особи із лефевристської групи Ковпака та секти Догнала. Вони одягають на себе священичі ризи, хочуть провадити молитвою, а навіть «служать» Службу Божу. Дехто з вірних через незнання, нерозважність чи байдужість, вважає, що немає різниці хто їм буде служити Літургію, вінчати, сповідати, хрестити; «як вже вбрався в фелон, – то вже священик». Хочу напоумити – так не є…
Знаємо, що в часи комуністичного терору НКВД, КДБ та інші радянські спецслужби часто призначали своїх співробітників єпископами, священиками, при цьому ці люди не отримували Тайни Священства. Не маючи рукоположення, усі священичі дії цих осіб були звичайним фарсом, театром. Закон Божий каже, що священство є святою Тайною, яка передається через накладання рук та молитву єпископа, а при висвяченні на єпископа мають брати участь інші три єпископи, щоб запевнити надання Апостольського Приємства (кан.746 §1, Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ)). Лише законно висвячений єпископ чи священик стає уділювачем Святих Тайн.
Згідно науки Католицької Церкви «через тайну свячення, здійснену Єпископом, дією Святого Духа, установлюються священнослужителі, які на різних ступенях наділяються завданням і владою, довіреними Христом Господом Його Апостолам, і послуговуються нею, щоб голосити Євангеліє, бути пастирями Божого народу і його освячувати» (кан. 743 ККСЦ). Таким чином, християнин, який не є висвяченим, уділяє Святі Тайни Миропомазання, Євхаристії (Служба Божа), Покаяння (Сповідь), Єлеопомазання, Подружжя (Шлюб), Священства неправосильно, тобто вони є неважними. Уділення Хрещення, у цьому випадку, хоча і є правосильним, але не законним. Особи, які видають себе за таких «священиків», належать головно до секти Догнала.
Деякі чоловіки, приймаючи свячення від некатолицьких єпископів, отримують Тайну Священства, однак вони стають некатолицькими священиками і жодного відношення що Католицької Церкви не мають. Стосовно уділення ними Святих Тайн необхідно сказати наступне: Святі Тайни Хрещення, Миропомазання, Євхаристії, Єлеопомазання хоча і є важні, однак незаконні, і кожний вірний Католицької Церкви, приймаючи від них ці Тайни, робить важкий гріх, оскільки, чинить схизматичний акт проти рідної Церкви. Святі Тайни Шлюбу та Сповіді, уділені цими особами є не правосильними (неважними) та незаконними. Саме тому, а це головно стосується молодят, подружжя «благословенне» такими священиками, Католицькою Церквою визнається неважним, а особи – такими, що живуть «на віру», тому католицькі священики таких осіб не можуть сповідати та причащати. З числа цих некатолицьких священиків можемо виділити лефевристських послідовників групи Василя Ковпака.
Як можемо довідатись, що священик є католицьким? Кожний католицький священик є законно призначений на свій парафіяльний уряд декретом Архиєпископа Львівського, до уряду його представляє місцевий протопресвітер (декан). Лише цей священик має право уділяти на території дорученої йому єпископом парафії усі Святі Тайни та сакраменталії. Таким є порядок Церкви від апостольських часів.
Отож, закликаю усіх вірних Львівської Архиєпархії, хто вважає себе греко-католиком, визнавцем віри своїх батьків та прадідів бути пильними до невідомих Вам священиків, не допускати таких до служіння, єднатися довкола своїх законних душпастирів та пам’ятати, що уже були часи в недавньому минулому, копи нам хотіли нав’язати чужих священиків та чужу церкву. Будьмо уважні та молімося!

З молитвою та Архиєрейським благословенням!

ВЕНЕДИКТ

Єпископ-помічник Львівський

Протосинкел Львівської Архиєпархії