18-19 серпня 2013 р. Б., у Василіянському монастирі в Малому Березному, відбулися урочисті святкування празника Преображення Господнього. Вже 23 рік поспіль Отці Василіяни відзначають в це свято відродження Малоберезнянської обителі. Цього ж року, учасники торжества також духовно єдналися зі святкуваннями, пов’язаними з 1025-річчям хрещення України-Русі, які відбувалися цими днями в Києві.

18 серпня, в день, коли було освячено головний храм греко-католиків – Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві, Отці Василіяни разом з паломниками, відбули хресний хід по Чернечій горі при Малоберезнянському монастирі, роздумуючи над Святою Тайною Хрещення, над своєю приналежністю до Христової Церкви та подією Преображення Господнього, що й сьогодні надзвичайно актуальна для сучасного християнина.
Провідниками Хресної ходи були Отці: Тарас Іванана, ЧСВВ, настоятель Боронявського монастиря та Андрій Белеканич, ЧСВВ, місцевий священнослужитель монастиря. А участь у цій ході взяли прочани та молодь від інших Василіянських монастирів: Боронявського, Імстичівського та Мукачівського, як також прочани з довколишніх сіл і міст.
Після закінчення Хресної дороги, на відпустовій площі була відправлена Божественна Літургія, яку очолив настоятель Василіянського монастиря в м. Золочеві (Львівська обл.), о. Августин Шоп’як, ЧСВВ. Співав Літургію Хор церкви Вознесіння при Золочівському монастирі Отців Василіян.
19 серпня, в сам празник Преображення Господнього, святкову Божественну Літургію в Монастирі очолив о. Василь Данилаш – декан Великоберезнянського Деканату, Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Йому співслужили: намісник Малоберезнянського Монастиря о. Даниїл Дербаль, ЧСВВ та священики деканату.
Під час святкової Літургії, брати-василіяни: Еміліян Гавей та Кипріян Зейкан, відновили Богові свої тимчасові обіти Убожества, Чистоти і Послуху.
У проповіді, зверненій до прочан, молоді та парафіян монастирської церкви, Отець декан пригадав духовне значення празника Преображення Господнього, а також, на життєвих та історичних прикладах показав, як це свято відображається в нашому житті і який вплив може на нього зробити. Також, проповідник підкреслив важливе значення тих подій, що відбувалися в ці дні у Києві.
Тут варто згадати, що у прощі до Києва, з нагоди освячення Патріаршого собору, взяли участь й парафіяни монастирської церкви в Малому Березному, а також Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая, осідок якої розміщений в Малоберезнянському монастирі.
Таким чином, утворилося, свого роду, духовне єднання між згаданими святкуваннями, подіями та особами, що проявлялося у різнорідних богослужіннях, духовних повчаннях та проповідях, у Святих Тайнах Покаяння й Євхаристії.
В особливий спосіб прикрасив своїм співом святкові богослужіння в Малоберезнянському монастирі, згаданий вже хор церкви Вознесіння, що при Василіянському монастирі в м. Золочеві, якому вкінці була висловлена велика подяка.
Вдячність була висловлена й тим, хто здійснював обслугу святкувань: Отцям і Братам Василіянам, Сестрам Василіянкам з м. Перечина, а також усім учасникам: духовенству, мирянам і монашеству, серед яких були присутні сестри Служебниці НДМ із Сербської Провінції Святого Йосифа та Сестри з Конгрегації Доньок Святого Франциска з Асижу, що мають свій монастир у Великому Березному.
Після Многоліття та подяк, отець декан освятив за церковним звичаєм овочі, які принесли з собою вірні та окропив усіх свяченою водою, а інші отці помирували всіх святим миром.

о. Франціск Онисько, ЧСВВ
Джерело: www.osbm.org.ua