Я не встигла. Я перший раз в житті настільки запізнилась, що шкодую непомірно, бо знехтувала завдатком Долі, подарованим мені, напевно, на півжиття наперед – йдеться про спілкування із світлою людиною – Борисом Григоровичем Возницьким, генеральним директором Львівської національної галереї мистецтв, почесним громадянином Золочева і Золочівського району. Ми планували інтерв’ю напередодні Дня музеїв…
З боку виглядало, але це доволі суб’єктивний погляд, що Борис Григорович не мав «свого шматка сонця», а був сам сонцем для багатьох. І для мене в тому числі.
Пригадується День журналіста – 6 червня 2009 року. До Золочівського замку з’їхались журналісти з усієї України. Серед нагороджуваних за висвітлення розвитку і діяльності музеїв була і я. Нагороди вручав Борис Григорович, дякуючи за співпрацю і бажаючи успіхів усім. Коли вручав диплом мені, подарував променисту усмішку і батьківський поцілунок зі словами: «Це – наш журналіст».
Остання зустріч відбулась у Золочівському замку у березні, цього року, коли Борис Григорович проводив екскурсію замками «Золотої підкови» для представників засобів масової інформації – це була промоція музеїв напередодні Євро–2012. І знову теплий погляд, як подяка…
Таких спогадів багато. І кожна зустріч, чи то в Золочівському замку, чи в його кабінеті, у Палаці мистецтв, чи на вулицях Львова, як життєдайний струмінь. І, що найголовніше, – Борис Григорович завжди був готовий до розмови, – і детально, і глобально. Мудрої і суттєвої. Він, виглядало, знав усе.
Тепер нам усім, хто мав дотичність до його Долі, кожен камінчик, кожен експонат, кожна стежина, якими ходив Борис Григорович, нагадуватимуть його. Його, як неповторність.
На дев’ятий день спомину, з часу смерті Бориса Григоровича, у каплиці Благовіщення Золочівського замку було відслужено панахиду. Водночас відкрито фотовиставку, пов’язану з життям і діяльністю Героя України, а також продемонстровано фільм (записували Надія Гупало, Олег Поліщук, Андрій Попадюк).
Завідувачка музеєм-заповідником «Золочівський замок» Надія Гупало від імені всіх працівників щиро дякує священнослужителям оо. Михайлу Смолінському, Михайлу Сукмановському, Томі Кушці, Юрію Ткачу за слова молитви та всім, хто прийшов пом’янути Бориса Григоровича, за співучасть. Особлива подяка Юрію Банаху за допомогу в організації виставки. Світлини, із зафіксованими миттєвостями з життя великої людини, зможуть побачити усі, хто завітає до Золочівського замку.
Ми ж, кожен зокрема, маємо зробити все від нас залежне, щоб справа його життя, як і його світла постать залишились у вічності. Як підтвердження того, що нема у світі цьому напівціни, як і нема напівлюбові.

Галина МЕЛЬНИК