«ЯКЩО ХОЧЕМО ПІЗНАТИ – МАЄМО ЛЮБИТИ…»
І наповнитись духовністю, і облагородитись, і відпустити душу аж ген, за небокрай, мали можливість усі, хто прибув на святкування храмового празника Вознесіння Господнього до обителі отців Василіян, що у нашому місті. Та, найперше, ще раз утвердитись у вірі, ще раз зрозуміти, що час, минаючись і святами, і буднями, працює таки на нас. Адже ж, кожен, зокрема, маємо вільну волю і від нас залежить, які цінності обирати. Ми всі, чи багаті, чи бідні, вчені чи не освічені, незважаючи від походження і світських переваг, відкуплені кров’ю Ісуса Христа. У цьому руслі, вітаючи всіх присутніх, також спрямовував своє звернення апостольський адміністратор Стрийської єпархії – владика Тарас Сеньків. Розкриваючи значення сутності Вознесіння Христового, він зазначив: «У Христі Бог восресив нас усіх. Маємо це розуміти, як завдаток, як надію і як відповідальність…».
– Потребуємо вчитися бачити невидиме. Як? Якщо хочемо бачити – маємо вірити. Якщо хочемо чути – маємо надіятись, якщо хочемо пізнати – маємо любити.
Вічне життя в тому, щоб пізнати Тебе, єдиного істинного Бога, і Тобою посланого Ісуса Христа.
Того дня в архієрейській Божественній літургії співслужили разом із ігуменом Золочівського монастиря отцем Томою ігумени та священики Василіянських монастирів із усієї України, священики з інших парафій Золочева та довколишніх сіл. А доповнював Богослужіння величний спів хористів із Українського католицького університету. У святкуванні брали участь не лише ієромонахи Чину, а й сестри служебниці, представники районної і міської влад, депутат Львівської обласної ради Тарас Батенко, численні прихожани Вознесенської церкви та вірні інших парафій і конфесій.
Сотні людей, а серед них було багато діток і молоді, приступили до сповіді і Святого Причастя. А ще – оглянули приурочену до храмового празника фотовиставку, сформовану з зафіксованих миттєвостей, які вже стали історією Василіянської святині, що пов’язує минуле й теперішнє.
Не обійшлось і без уже традиційного святкового концерту під патронатом депутата Львівської обласної ради Тараса Батенка, учасниками якого цьогоріч були переможець популярного телепроекту «Голос країни. Нова історія» Павло Табаков (інтерв’ю читайте у наступних номерах «Народного слова»), та вже знаний не лише на Золочівщині виконавець духовних пісень Павло Савран, як і славнозвісні «Пори року» (керівник Ірина Весна). І, звичайно ж, надихаючого феєрверку.
Свято, як втілення задумів настоятеля монастиря о. Томи Кушки та всіх, хто по-своєму доклався до його організації, підготовки та самого дійства, вийшло яскравим і неповторним. Лише, на превеликий жаль, наскрізною лінією суму і щемним болем протягом святкування була згадка про непоправну втрату – смерть Героя України, почесного громадянина Золочева – Бориса Григоровича Возницького, якому і отці василіяни завдячують безмірною лептою у повернення і розвиток їхніх святинь.
Можливо, то і є цей високий знак Долі, як і нам надалі жити…

Галина МЕЛЬНИК