Оповитий славою княжих часів, милий серцю багатьох вірян Підгорецький монастир Чину Святого Василія Великого ознаменувала ще одна значима подія – 21-22 квітня цього року тут розпочались святкування з нагоди 320 річниці від того часу, коли заплакала Підгорецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.
У літописі Підгорецького монастиря, відомого з древніх часів, як Пліснеський, оскільки заснування і початки діяльності цієї чернечої обителі пов’язують із одним з найдавніших християнських центрів Галичини – Пліснеськом (слов’янське поселення, яке зародилось у VII-VIII століттях, найбільший його розквіт припадає на Х століття; згадується місто Пліснеськ у «Слові о полку Ігоревім», у відомих давньоруських літописах – Київському і Галицько-Волинському), укладеному ієреєм Василієм у 1699 році є опис найперших чудотворних дійств цієї ікони, які тривали з 21 квітня по 24 вересня 1692 року. Зокрема, зафіксовано «… образ Пречистої Діви сльозами ревними плакав,… свічки, ніким не запалювані, по декілька разів при цій Святій Іконі загорялися,… багато недужих людей, що з вірою приходили до цього Образу, відповідно до свого прохання від різноманітних недуг і страстей тут зцілялися…». Творилися ці чуда в присутності двадцяти чотирьох монахів – отців і братів Підгорецького монастиря. Свідками чудотворних дійств було багато людей, як духовного, так і шляхетного стану, а також простих миряни з Пліснеська, Підгірців та інших сіл і містечок краю.
Правдивість цих дійств досліджувала духовна комісія, очолювана єпископським намісником отцем Ігнатієм Максимовичем. У висновку, який подала комісія після тривалої перевірки, у ході якої під присягою було опитано всіх очевидців чудотворних дійств, записано: «Всі чуда, які творилися за посередництвом Пресвятої Богородиці від її Образу Стародавнього, є правдивими».
У ХVIII столітті отець Юліан Добриловський, ЧСВВ, написав пісню про вищезгадані чуда та молитву до чудотворної ікони Матері Божої Пліснесько-Підгорецької чернечої обителі.
За словами теперішнього настоятеля Благовіщенського монастиря Пречистої Діви Марії отця Віктора Батога, ювілейні заходи та моління з нагоди чудотворних дійств триватимуть до 24 вересня цього року. Молебень до Матері Божої служитиметься щоденно, як у святкові, так і в будні дні.
Слід нагадати і ще одну важливість про те, що підгорецький храм Благовіщення Пречистої Діви Марії ще у 1754 році наділений повним відпустом Папою Венедиктом ХIV. Тому кожен, хто бере участь у Службі Божій та приймає Святе причастя, може отримати повний відпуст під звичайними умовами.
Попри те, що у Василіянській чернечій обителі і надалі ведуться роботи задля збереження, як храму, збудованого в 1726-1750 у стилі українського бароко (зараз реставрується праве крило іконостаса), так і всього монастирського комплексу, реколекційного центру, дзвіниці, тут кожен прагнучий, може віднайти для себе духовний прихисток. Як і докластись, хто чим може, до справи увіковічення цих святих, безцінних і в духовному, і в історичному значенні місць. Можливо тоді, по-іншому сприйматиметься і мозаїчна картина засумованої княгині Ольги, викладена на збудованій вже в теперішньому часі каплиці над відомим ще з ХІІ століття своїми цілющими властивостями джерелом. А, наразі, погляд рівноапостольної княгині, виглядає згідно зі задумом автора – п. Лозинського, – звернений на Київ з молитвою за кращу долю всієї України.

Галина МЕЛЬНИК
На знімку: Підгорецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
Фото о. Йоакима КОВАЛЬЧУКА