Презентація фотовиставки «До світла воскресіння крізь терни катакомб» у Золочівському замку


Тих, для кого найрідніша, найближча і найдорожча, як материнське молоко, як сіль землі, правдива віра, ота, що з діда-прадіда, незламна, непереможна і незнищенна ніким і нічим, зібрала у неділю, 15 січня ц.р., презентація фотовиставки у Золочівському замку.
Уже сама назва – «До світла воскресіння крізь терни катакомб» говорить промовисто за суть представленого. Йдеться про трагічні і героїчні сторінки історії Української Греко-Католицької Церкви у минулому, ХХ столітті, – насильну ліквідацію, підпілля та легалізацію.
Відкриваючи фотовиставку, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету о. Тарас Бублик, зокрема, наголосив: «Виставка є самодостатньою, оскільки кожен відвідувач має можливість отримати інформацію без супроводу про життя УГКЦ напередодні нищення, сам процес ліквідації та час виходу з підпілля; про те, як Церква зуміла зберегти свою ієрархію».
Про Церкву як спільноту людей свідчать унікальні фотографії, розміщені на банерах, поданих Інститутом історії Церкви УКУ. Зокрема, у сильному ракурсі зображена постать Патріарха Йосипа Сліпого; зафіксовано пароха села Струтина о. Олексія Зарицького, проголошеного блаженним Папою Римським Іваном Павлом ІІ під час його візиту в Україну; о. Романа Чайковського, родина якого проживає у с. Ясенівці; священнослужителів, які опікувались Золочівщиною, – оо. Євстахія Смаля, Івана Лопадчака, Омеляна Квіта; довголітнього декана м. Золочева о. Володимира Лиска.
Добре знайома не лише старшому поколінню золочів’ян, а й молоді, особистість о. Матея Гавриліва, одного з найактивніших учасників боротьби за легалізацію Української Греко-Католицької Церкви, представника Чину Святого Василія Великого, який тепер свою місію продовжує у Римі. А на знімку отець Матей – у роки служби в армії у Чорнобильській зоні. Яскравий приклад, як у ті часи священнослужителів уже не засуджували, але намагались знищувати фізично, з невимовною підлістю, тихо й непомітно. Якщо молодших брали в армію і висилали у Чорнобиль, то на старших була інша кара. Як свідчення тому – знищення подружжя Гургулів. Священнослужителя о. Анатоля Гургулу та його дружину Ірину (рідна сестра о. Романа Дурбака) вбили, а щоб замести сліди – підпалили їхню хату.
Ті, хто приступав у Вознесенській церкві м. Золочева до першого, після виходу з підпілля УГКЦ, Причастя, можуть упізнати на фотографії ігуменю сестер-василіянок, яка була серед найактивніших учасниць зібрань вірних під Василіянською церквою, – матір Юлію Зелену.
Церкву як храм влучно доповнюють на цій виставці вітрини з експонатами, підготовлені стараннями працівників музею «Золочівський замок». Це – речі церковного вжитку, які свого часу викинули з церкви і які потрапили до музею: старовинні свічники, фрагменти декоративної різьби, розбитого іконостаса з церкви Святого Миколая, пам’ятка першого Причастя Ірини Строчан з Золочева, життєвий шлях якої обірвався у 1941 році у замку-тюрмі і розбите розп’яття, які зберегла і передала до музею пані Олена Задорожна, сестра Ірини Строчин, яка очолювала Меморіал у Золочеві, молитовники, святе письмо (XIX ст.) (завдячуючи вихідцю Золочівщини, а тепер жителю м. Вінниці Василю Черевико).
Виставка також доповнена інформацією про вихід церкви УГКЦ у Золочеві, а також даними про останнього священика-василіянина у Золочеві мало відомого о. Теодосія Копчака якого забрали кегебісти зі Святої Літургії на Великдень у 1946 році. А поруч у капличці одна з найбільших золочівських реліквій – раритетна ікона святого Миколая, датована початком XVII століття. Саме цю ікону підібрав буквально на смітнику директор Львівської національної галереї мистецтв, Герой України, Борис Григорович Возницький. І саме з цієї ікони виготовлена сучасна копія, яка тепер знаходиться за престолом у золочівській церкві Святого Миколая.
Як нерозривний зв‘язок і, водночас, як потужне свідчення нашої єдності у вірі з покоління в покоління, були виступи під час презентації виставки інших священнослужителів. Зокрема, о. Івана Майковича, ЧСВВ (він у числі перших василіян прибув у м. Золочів на відновлення церкви) та о. Степана Галая, священнослужителя церкви блаженного Миколая Чарнецького.
А всі бажаючі доторкнутись до віщих джерел духовності, поповнити свою пам‘ять реальними фактами з непростої історії життя Української Греко-Католицької Церкви зможуть побачити виставку протягом двох місяців.

Галина МЕЛЬНИК

Додаток

Ченці Василіянського Чину Святого Йосафата які представленні на виставці у Золочівському замку: Софрон Дмитерко, Яків Тимчук, Теодосій Копчак, Матей Шипітка, Тарас Бобкович, Теодор Янтух, Маркіян Когут, Макарій Ґрень, Дам‘ян Богун, Антоній Масюк, Іриней Білик, Матей Гаврилів.