Не те, що здивували, а й викликали доволі різкий резонанс, як і прикрі для віруючих християн міркування, але, на превеликий жаль, правдиві, традиційні Спільні моління, що проходили минулого тижня на Золочівщині (Львівська обл.), яка роками була прикладною стосовно проведення багатьох екуменічних заходів. Тим більше, зважаючи на те, що цьогорічна тема, взята з листа апостола Павла до коринтян: «Чи ж Христос поділився?», як ніколи актуальна на тлі теперішньої суспільно-політичної ситуації у нас, в Україні.
Почергово Спільні моління за єдність християн відбулись у храмі Успіня Пречистої Діви Марії (Римо-католицька церква) та храмах Української греко-католицької церкви: Святого Миколая Чудотворця, блаженного Миколая Чарнецького, Вознесіння Господнього та Святих жінок-мироносиць.
Священнослужителі акцентували на любові, єдності, мирі та свободі.
Зокрема, промова ігумена Золочівського монастиря Чину Святого Василія Великого о. Августина Шоп’яка перепліталась із сутністю Різдва Христового, свята, яке не лише єднає родини за столом, а й усе людство.
– Сьогодні маємо багато речей, від яких залежимо. Але всі маємо відповісти на запитання – наскільки важливим для мене є Бог?
Важливо знати, чи цінує людина свій зв’язок з Богом, чи не є байдужою.
Ми не маємо права ставитись з погордою, чи зі злобою до інших. Поступати маємо так, щоб інші дивувались, що між нами є Любов.
«По тому пізнають усі, що Ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35).
У неділю, 2 лютого, у завершальний день Спільних молінь за єдність християн, настоятель храму Жінок-мироносиць, що у с. Вороняки, о. Михайло Смолінський зробив наголос на чи не найважливішій у нашому житті перемозі – перемозі мислення про інших над мисленням про себе. Як і перемозі вільних людей над рабами, оскільки сам зміст християнства – це свобода, якою нас наділив Христос.
– Ми повинні вірити в Бога, який приніс на цю землю дар єднання, дар віри і любові, дар молитви. В неподільність Бога, який сотворив цю землю.
І завжди пам’ятати, що перемога християнства – це завжди перемога духовного над матеріальним.
Не забули щедрі парафіяни Вороняцького храму, як уже ведеться роками, пригостити всіх учасників молінь яблуками.
Тож і ми, зовсім різні особистісно, маємо і молитись, і працювати, кожен на своєму місці, так, як уповноважені небесами, водночас мати силу звільнитись від самовпевненості, постійно віддаючи себе в розпорядження єдиного Творця.

Галина Мельник