Золочівський замок був перетворений на в’язницю ще в кінці ХІХ століття У вересні 1939 року тут розмістили тюрму НКВД.
Через цю тюрму пройшли тисячі людей. З початком радянсько-німецької війни всіх в’язнів тюрем почали жорстоко знищувати.
У Золочівському замку замучених закопали у дворі замку і в саду. В перші дні війни був розстріляний працівник місцевого цвинтаря Іван Спишник. Ймовірно, він знав місце поховання інших розстріляних, тому і був вбитий.
6 липня 1941 року у Золочеві хоронили замучених у замку-тюрмі. Їх поховали у великій спільній могилі, а тих кого змогли впізнати родичі – поряд в окремих могилах.
Ці події описувала тогочасна преса.
З поверненням комуністичного режиму могила була знищена. Було розпорядження хоронити на її місці людей. На окремих могилах рідні змушені були замінити написи, щоби ніщо не нагадувало про той час. Замучені у замку-тюрмі були оголошені ворогами народу.
Але місцеві жителі зуміли зберегти місце поховання. На могилі посадили каштан. Щороку 1 листопада, у день поминання померлих, на місці могили завжди горіли свічки. У 1989 році Золочівський замок, де розпочалися реставраційні роботи, став місцем, звідки розпочалося національне відродження на Золочівщині. Сюди, до місця мученичої смерті сотень невинних людей, сходилися люди, тут відбувалися перші мітинги. Тут, вперше відслужили Службу Божу і Панахиду за душі замучених священики ще підпільної Української Греко-Католицької церкви.
Лише 16 вересня 1990 року, у сумні роковини приєднання Західної України до Радянського Союзу, на могилі відкрили і освятили пам’ятник. Організатором побудови пам’ятника виступив осередок «Меморіал», який очолила пані Олена Задорожна, брат і сестра якої загинули у замку-тюрмі.
З того часу кожного року у музеї-заповіднику «Золочівський замок» відбувається вшанування пам’яті невинно замучених тут у червні 1941 року.
9 липня 1995 року у комплексі музею-заповідника «Золочівський замок» було урочисто відкрито капличку-пам’ятник замученим у замку-тюрмі. Капличка-пам’ятник стала місцем молитви за невинно замученими.
21 червня 2004 року у Великому палаці Кардинал Любомир Гузар урочисто освятив каплицю Благовіщення Пречистої Діви Марії. Богослужіння відбуваються тут у свято Благовіщення і у річницю репресій комуністичного режиму.
25 червня 2011 року у Золочівському замку священики УГКЦ о. Степан Галай, о. Йоаким Ковальчук (ЧСВВ), о. Власій Фуц (ЧСВВ), о. Ярослав Малий відслужили Божественну Літургію у каплиці Благовіщення за душі невинно замучених у замку-тюрмі у червні 1941 року. До сумних 70-х роковин у Золочівському замку відкрилася виставка, присвячена пам’яті замучених, у кінозалі замку всі бажаючі могли подивитися фільм «Пам’яті жертв комуністичного режиму у Золочеві».
О 19 годині 25 червня 2011 року біля каплички-пам’ятника відслужилася екуменічна Панахида за душі замучених у замку-тюрмі. Панахиду відслужили священники Золочева. Співали церковні хори села Вороняки, села Зозулі, хор церкви Блаженного Миколая Чарнецького з Золочева.
Хори також виконали декілька повстанських, патріотичних і церковних пісень. Виступали представники влади – голова Львівської обласної Ради п. Олег Панькевич, Герой України, директор Львівської Національної галереї мистецтв Борис Возницький, голова Золочівської райдержадміністрації пан Ярослав Окрепкий.

Надія Гупало,
завідувач Золочівського замку