Немов худобу, пхали нас в вагони:

Собаки, вівці, кури між малят,

Червона фана, сльози і прокльони,

І дим розлуки з обгорілих хат

24-го жовтня у м. Золочеві, Львівської області на перехресті вулиць Т. Г. Шевченка та Львівської відбулось відкриття пам’ятного меморіалу депортованим українцям із етнічних земель сучасної Польщі.

Урочисте посвячення пам’ятного меморіалу розпочалось із спільної молитви між священнослужителями різних конфесій м. Золочева. Окрім багатолюдної юрби на цьому заході були присутні чиновники із обласної та місцевої Рад. Від імені духовенства до усіх присутніх звернувся отець-мітрат Анатолій Дуда-Квасняк (УГКЦ), душпастир для лемків в Україні.

Голова суспільно-культурної організації депортованих українців з етнічних земель сучасної Польщі «Родинне дерево» Завійський Микола Іванович розповів про ідею задуму та початки встановлення пам’ятного меморіалу, над яким працювали архітектор Петро Кобелька та скульптор Микола Посікіра.

Десять років тому за ініціативи Товариства «Родинне дерево» було розпочато спорудження пам’ятника, як пам’ять про тих, хто на собі в певній мірі відчув наслідки колишньої переселенської політики колишнього радянського союзу.

Символічно, що саме тут було обрано місце для пам’ятника, тут на цьому роздоріжжі. Немов нагадуючи всім про долі тих людей, які в 1945-46 роках привезені сюди ешелонами на залізнодорожню станцію і залишені на роздоріжжі. Роби що хочеш, виживай як можеш.

До меморіального комплексу входить монумент Ісуса Христа як подяка небесам, за нарід який вижив під час депортацій. Металеве дерево яке розташоване за фігурою Ісуса Христа символізує історію, бо на кожному з його 180 листочків є назва населеного пункту, звідки колись, насильно було вивезено багато родин.

Тільки на Золочівщину було депортовано майже чотири тисяч сімей. В перші роки депортації ці люди в Україні в умовах більшовицької диктатури були багато чого позбавлені, в тому числі право виявляти активність в культурно-суспільному житті. З тих часів минуло вже більше шістдесяти років. До теперішнього часу на Золочівщині проживає більше 14 тисяч українців, які мають коріння переселенців з Польщі.

Підчас відзначення дня депортації українців із етнічних земель сучасної Польщі усі присутні на відкриті меморіального комплексу пом’янули хвилиною мовчання усіх тих, які відійшли у вічність.

Варто наголосити, що на спорудження пам’ятника було витрачено 190 тисяч гривень. В цьому велика заслуга сотень тисяч людей, які проживають в Україні та далеко за її кордонами, численних підприємств, установ, організацій та церковних громад Золочівщини.

 

о. Йоаким Ковальчук, ЧСВВ